П`ятниця, 07.05.2021, 03:34
Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ "Синівський професійний аграрний ліцей"

Шановні здобувачі освіти, їх батьки, учасники освітнього процесу! В умовах адаптивного карантину під час дистанційного навчання ми турбуємося про ваше здоров'я і безпеку. Тому, якщо у вас є питання, пропозиції, зауваження, ви можете звернутися до нашого навчального закладу з електронним зверненням, заповнивши форму за посиланням. Заяву на вступ до ліцею тепер можна подати в електронному вигляді. Форма заяви - у розділі "Абітурієнту"
Меню сайту
Календар
«  Травень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Корисні посилання
Сайт Президента України
Сайт Верховної Ради України Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти Портал Педагогічна преса ІПТО НАПН ДП Інфоресурс НМЦ ПТО в сумській області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter

Вітаємо!

Навчав не одне покоління механізаторській справі

    Без механізації й сільського господарства Віктор Іванович Харченко, мабуть, і не уявляв свого життя. Тож і працював на тракторах, комбайнах довгий час. А ще, маючи відповідний фаховий напрямок і любов до дітей, він багато років присвятив роботі на посаді майстра виробничого навчання в групах механізаторів у Синівському професійному закладі (училище, ліцей). Досвід роботи на техніці дозволяв Віктору Івановичу вправно, майстерно передавати свої навички учням. Доброта, комунікабельність і порядність викликали взаємні почуття від вихованців і колег. А ще Віктор Іванович – працьовитий, виконавчий, хороший господар, відповідальний чоловік, чуйна людина.

    Зі своєю дружиною Танею та сином Петром вели успішно домашнє господарство: городи, сінокоси і тримали живність.
    Сьогодні їхнє обійстя уже зацвітає різнокольоровими ранніми весняними квітами, а ще через деякий час замайорять різносортні іриси, півонії, лілії, троянди…
    Кругом усе ладком, дружненько. І все разом. Частенько у дворі – дітки, їх гомін і сміх. Доладна господарка Таня й понапікає і приготує, а дідусь – Вітя, привчає до всякої роботи. У цій родині лінивими не ростуть, бо любов до праці передається від покоління до покоління.
    Це подружжя працює в ліцеї. Тільки хорошим словом можна говорити про них.


    Окрім техніки, Віктор Іванович полюбляє рибалити. Тож у вихідні намагається проїхати на ставочки, тихенько посидіти на березі водоймища з вудкою… І нехай невеликим буде улов, зате – яке ж це задоволення: рибалити!
    У колективі Віктора Івановича поважають, цінують. З кожним він знайде про що поговорити, цікаве щось розповісти, порадити.
    У святковий ювілей усі колеги зичать йому довголіття, миру, любові від рідних і близьких, душевної рівноваги, миру, а основне – здоров’я! Будьте завжди людяним, добрим, таким, як Ви є сьогодні!


Олександра Подоляк, 
викладач ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» 

 

Молодість завжди крокує із ним по життю

      Ювілей – це завжди прекрасно! А ще приємно тоді, коли вже і в дорослому віці людина має і зовні, і в душі – молодість.
      Тож сьогодні хочу розповісти про Валерія Михайловича Негроєнка, який завжди енергійний, жвавий, активний.
      Народився він у мальовничому селі Косарівщині Роменського району. Пізніше переїхали до Байрака на Липоводолинщину.
      Служба в армії, робота в Синівській середній школі, служба в органах внутрішніх справ (по закінченню якої вийшов майором запасу), робота в Синівському ліцеї… Такий трудовий шлях Валерія Михайловича. Усього було на трудовій ниві (особливо на службі, траплялися моменти, що загрожували його життю). Але все вдавалося перебороти, бо було заради кого продовжувати йти вперед. А це – прекрасна міцна родина – дружина, Тетяна Іванівна й двоє діточок – Яна й Сергійко.
      Свою половинку Валерій зустрів, мандруючи просторами України. Це були туристичні походи. Обоє, Валерій і Тетяна, захоплювалися цим видом спорту. Так їх  знайомство продовжилося й привело до одруження.


      Молода дружина переїхала з міста Охтирка в село Синівка, де  працював Валерій у школі, навчав учнів військовій підготовці. Педагогічна діяльність – спільна для обох, він у школі, вона – у ліцеї.
      Молода сім’я самотужки ростили двох діточок, порали господарство, обробляли городи. У роки декретної відпустки дружина обшивала односельців модними сукнями, бо до цього має хист.
      Разом з Валерієм вони вміло господарюють і зараз. Чоловік  має хист до створення чогось нового в побуті свого господарства, разом займаються й підприємницькою роботою. Усе ладком. Сьогодні мають уже й онучат – найбільшу радість для дідуся й бабусі (хоч важко їх і називати цим статусом, бо енергія не дає увійти їм у цей фізичний стан).

      Сьогодні Валерій Михайлович у ліцеї викладає предмети - «Захист України» й «Фізична культура», є керівником спортивної секції. Постійно в русі: готує учнів до різноманітних змагань, проводить заходи, військові навчання…

 

      Робота з молоддю,  мабуть, допомагає Валерію Михайловичу завжди тримати себе «у формі», а ще дає можливість жити серед молодих і самому бути таким же.
      На роботі Валерій Михайлович пунктуальний, комунікабельний, активний, «сучасний» у навчальній діяльності, поважає учнів, колег.
      А ще – уміє дорожити сім’єю. Для нього – це основа в житті. Чимало вже й прожито, досягнуто. Та ми, колеги, зичимо Валерію Михайловичу прожити ще не менше років у здоров’ї, злагоді. Успіхів й удачі зичимо йому. Нехай сонячне небо й мир супроводжують у житті. Любові й поваги від близьких і рідних!!!

Олександра Подоляк, 
викладач ДПТНЗ «Синівський ПАЛ»

 

 

 

 

 

      Валентина Анатоліївна Олійник уже багато років працює в ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» у їдальні. Для нас, жінок, як і вдома, - це робоче місце. І хто любе його, той з «душею» віддається цій діяльності. Так і Валя, охайно утримує куточок, де працює, допомагає своїм колегам, з повагою ставиться до всіх, - від учнів – до керівництва. Це – хороша риса характеру людини. Уміє й гарно приготувати, і подбати про посуд, і все охайно й ретельно прибрати. Часто приходиться зустрічати перевірки щодо дотриманням санітарних умов (особливо, під час пандемії), але працівниця впевнена, що все буде добре. Вона ж прикладає максимум зусиль, щоб так і було.
      Поважають її і в невеличкому колективі їдальні, і в усьому колективі працівників. До учнів Валентина Анатоліївна завжди ставиться по-материнськи.
    Усі свої роки Валентина прожила в Синівці й долю зустріла серед юнаків-односельців. Разом з чоловіком Сергієм зростили сина й доньку, які спершу закінчили Синівський ПАЛ, а після – вступили до вищих навчальних закладів. Виховані, добрі й порядні діти в сім’ї Олійників – Оксанка й Олежка. Так виховали їх батьки. Приучені й до господарської  роботи, привили їм інтерес до навчання, любов і повагу до людей. Тож знають і Валентину, і її сім’ю як поважну родину в селі.
    Авторитет і повага до Валентини Анатоліївни панує в нашому колективі.
    У теплі весняні дні, у її ювілей хочемо побажати цій сонячній жінці такого ж тепла, добра, й розквіту, як і ця пора року. А здоров’ям хай Бог наділяє її. Злагоди й миру в родині і довгих-довгих років життя.

Олександра Подоляк

 


 

Важливо!
Як протидіяти домашньому насильству
#СтопНасильство

Національна "гаряча лінія" з питань протидії торгвлі людьми та консультування з питань міграції. Безкоштовні телефони:
0 800 505 501
(зі стаціонарного)
527 (з мобільного)


"Гарячі лінії" Громадської організації "Ла Страда-Україна":
-дитяча:
0 800 500 225 (зі стаціонарного), 116 111 (з мобільного)
-з птань попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
0 800 500 335 (зі стаціонарного). 116 123 (з мобільного)


Пошук


Наше опитування
Найкраща професія:
Всього відповідей: 262

Хто ви?
Всього відповідей: 236




«Методичний портал»


Copyright MyCorp © 2021
Зробити безкоштовний сайт з uCoz