Четвер, 13.12.2018, 05:03
Вітаю Вас Гість | RSS

ДПТНЗ "Синівський професійний аграрний ліцей"

Вітаємо Вас на сайті Державного професійно-технічного навчального закладу "Синівський професійний аграрний ліцей"!
Меню сайту
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Корисні посилання
Сайт Президента України
Сайт Верховної Ради України Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти Портал Педагогічна преса ІПТО НАПН НМЦ ПТО в сумській області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Flag Counter
Головна » 2018 » Листопад » 2 » Осінь на скронях – молодість у душі
15:14
Осінь на скронях – молодість у душі

Мабуть, Анатолій Володимирович  Пось  у молоді роки і не мріяв про те, що буде колись займатися педагогічною діяльністю (працює викладачем спецдисциплін у Синівському ліцеї). Батьки привчали його до всього, але любов до землі і потреба в роботі на ній найбільше стали до душі молодому юнакові при виборі свого професійного життя. Після проходження служби в прикордонних військах Анатолій замислився над тим, ким же йому бути в цьому житті. Перший досвід сільськогосподарського напрямку він отримав ще в шкільні роки, перебуваючи в так званих тоді таборах відпочинку, де з однокласниками їздили на польові роботи, заробляли перші свої копійки. У подальшому, перед службою в армії, теж працював у місцевому колгоспі, у якому й тато, Володимир, теж трудився. Мама, Лідія, працювала в торгівельній галузі. А вже дома хлопець  навчався всім премудрощам сільського життя, бо й господарство тримали велике і вміли працювати біля нього батьки, а свої вміння передавали доньці й синові. Тому й обрав Анатолій сільськогосподарський інститут. 
У Сумському філіалі Харківського сільськогосподарського інституту імені В.В. Докучаєва навчалася і його кохана дівчина з сусіднього села Підставки – Галя. З нею вони дружили ще зі шкільних років. Потім дружба переросла в кохання, яке вже триває біля чотирьох десятиліть. Подружжя Посів – одна зі взірцевих сімей, яка створилася в далекі студентські роки. Галя працювала в колгоспі головним економістом, сьогодні – бухгалтером в Синівській сільській раді. Анатолій Володимирович працював і головним інженером у колгоспі,  пізніше – очолював це ж господарство.
Час плинув, змінювався й устрій життя в суспільстві. За цей період у сім’ї Посів підросли діти, Оксана й Богдан. Чемні, послушні, розумні діти, виховані в цій сім’ї. Оксана, як і татова сестра, обрала шлях лікаря, закінчивши Полтавську академію. Богдан з дитинства мріяв стати військовим, і мрія його збулася. Та сьогодні життя військового не таке вже й заздрісне. Буремні роки на Донбасі не тільки посріблили скроні батькам, а і внесли корективи в життя самих військового. Поранення, шпиталі, повернення до строю… І знову – повернення на Схід, бо ж військовий – людина підневільна в плані вибору своєї діяльності. Та Богдан і сам прагнув бути на передовій, захищати рідну Вітчизну і спокій своїх близьких і рідних. Сумував за батьками, дружиною, дитиною. А ті – вірно чекали на нього, пишалися ним. І, мабуть, найбільше це було помітно по батькові, бо ж кожен чоловік – це захисник від народження і, якщо син утілює в життя те, про що мріяв сам, то це вже подвійна радість. Тому Анатолій Володимирович пишається своїм сином і донькою, яка займалася волонтерською справою, робила посильний внесок у захист України.
Сьогодні подружжя Анатолія й Галини проживають удвох, діти з онуками приїздять у гості, приносять радість своїм рідним. А дідусь із бабусею чекають з нетерпінням на їхні гостини, бо це ж найбільша радість для них.
На роботі Анатолій Володимирович не тільки навчає дітей професії, а й займається виховною роботою. (У ліцеї він працює більше п’яти років, та серед учнів і колег користується авторитетом). Він відповідально ставиться до роботи, використовує досвід аграрника у викладанні предметів, пов’язаних із підготовкою трактористів і слюсарів. Добрий, порядний, ввічливий, наполегливо досягає мети, з повагою ставиться до колег.
Ювілей збере близьких людей, вітання й найщиріші побажання линутимуть від них. Наш колектив бажає йому завзяття, натхнення, здоров’я, любові, поваги, родинного затишку, успіхів у професійній діяльності та Божого покровительства.
                                                      

   Олександра Подоляк,  викладач ДПТНЗ
                                                          «Синівський професійний аграрний ліцей» 

 

Переглядів: 36 | Додав: АС | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Важливо!
Як протидіяти домашньому насильству
#СтопНасильство

Національна "гаряча лінія" з питань протидії торгвлі людьми та консультування з питань міграції. Безкоштовні телефони:
0 800 505 501
(зі стаціонарного)
527 (з мобільного)


"Гарячі лінії" Громадської організації "Ла Страда-Україна":
-дитяча:
0 800 500 225 (зі стаціонарного), 116 111 (з мобільного)
-з птань попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
0 800 500 335 (зі стаціонарного). 116 123 (з мобільного)


Пошук


Наше опитування
Найкраща професія:
Всього відповідей: 154

Хто ви?
Всього відповідей: 133




«Методичний портал»


Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz